НОВІ ПУБЛІКАЦІЇ

Справа Van Duyn. 100 000 судових помилок або як правильно обгрунтувати принцип юридичної визначено



Європейський напрямок розвитку держави набуває дедалі більшої популярності в Україні. Державні інституції, некомерційні організації та професійні об’єднання влаштовують різноманітні заходи, спрямовані на ознайомлення наших фахівців з європейським законодавством і тамтешніми практиками.

На одному з таких заходів довелося почути інформацію про те, що Угода про асоціацію з ЄС ще не в повній мірі набула чинності, а українські суди вже давно і систематично застосовують законодавство Європейського Союзу у своїй практиці.

Як з’ясувалося, мова йде про застосування українськими судами рішення Суду Справедливості ЄС по справі “Yvonne Van Duyn v Home Office”. В реєстрі судових рішень міститься 100 тисяч (можливо більше, схоже це максимум для пошуку) рішень судів, переважно адміністративних, в т.ч. ВАСУ, у яких міститься посилання на це рішення.


Провівши невелике дослідження, автор цих рядків прийшов до сумного висновку – застосування судами справи Van Duyn є прикрою помилкою. Стотисячною, але все одно помилкою.


Перше, що привертає увагу, це посилання деяких судів на справу “Yvonne Van Duyn v Home Office”, як на справу Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Наприклад тут http://reyestr.court.gov.ua/Review/52516809 або тут http://reyestr.court.gov.ua/Review/52514482 . Проте, такої справи ЄСПЛ не розглядав. Це можна зрозуміти відразу хоча б з того, що ЄСПЛ розглядає справи заявників проти держав, а не їх інституцій. Тобто навіть сама назва справи мала б насторожити суди та спонукати перевірити чи дійсно ЄСПЛ розглядав таку справу. Такої ж помилки припустився, наприклад, Житомирський апеляційний адміністративний суд, який у своєму листі на адресу ВАСУ (http://apladm.zt.court.gov.ua/sud9109/analitics/yzagpr/) рапортує про застосування місцевими судами практики ЄСПЛ і, як на приклад такого застосування, посилається, зокрема, на справу Van Duyn.


Друге - це помилкове посилання на справу Van Duyn, (наприклад, тут http://reyestr.court.gov.ua/Review/52122787), як на справу Суду ЄС, яка є обов’язковою для України. Як відомо, Україна є учасницею Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, тому рішення ЄСПЛ є обов’язковими для держави. Водночас, ми не є членами Європейського Союзу, відтак рішення Суду Справедливості Європейського Союзу (при всій повазі до його високої правової майстерності) для нас юридичного значення не мають.

На зазначені дві помилки ВАСУ звернув увагу адміністративних судів у своєму інформативному листі 18.11.2014 за № 1601/11/10/14-14. Проте, основна проблема залишилася без уваги.


Третє, основне і найбільш важливе. Посилаючись на справу Van Duyn, українські суди стверджують, що у цьому рішенні висловлена позиція «щодо принципу юридичної визначеності, який означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії…». Суд Справедливості Європейського Союзу дійсно розглядав справу “Yvonne Van Duyn v Home Office”. Проте, уважний перегляд цього рішення, включаючи позицію Генерального Адвоката до цього рішення (http://curia.europa.eu/juris/recherche.jsf?language=en), дають підстави для висновку, що це рішення не містить позиції, яка, на думку українських судів, там зазначена.


Таким чином, з сумом мусимо констатувати, що українськими судами прийнято 100 тисяч рішень у яких міститься або помилкове посилання на справу Yvonne Van Duyn v Home Office, як на справу Європейського суду з прав людини, або суди помилково вважають, що ця справа, розглянута Судом Справедливості ЄС, є обов’язковою для України. В будь-якому випадку у справі Yvonne Van Duyn v Home Office не міститься позиція, яка «цитується» українськими судами.


Довідково: Справа Yvonne Van Duyn v. Home Office розглядалась Судом Справедливості за запитом національного суду Британії, який слухав позов про протиправність відмови у в’їзді до Сполученого Королівства громадянці Нідерландів Івоні Ван Дайн. Відмова була обґрунтована тим, що Ван Дайн їхала працювати секретаркою в «Церкву Саєнтологів», яка була визнана урядом Британії «соціально небезпечною». Заявниця оскаржила відмову у суді, посилаючись на положення Договору ЄС (на той час Договору про створення Європейського Економічного Співтовариства – так звана «Римська Угода» 1957 року), які передбачали вільне працевлаштування громадян однієї країни-члена на території іншої. Британський суд спрямував справу до Суду Справедливості з клопотанням про тлумачення законодавства ЄС про свободу працевлаштування та випадків, коли держава може відступити від своїх зобов’язань забезпечувати таку свободу.


Слід зазначити, що автор не ставить під сумнів ні законність вказаних рішень українських судів, ні правильність чи доречність принципу юридичної визначеності, на який посилаються суди. Мова лише про те, що справа Yvonne Van Duyn v. Home Office тут в принципі ні до чого.

Коли є потреба обґрунтувати принцип правової визначеності, можна посилатися на авторитет рішень Європейського суду з прав людини у залежності від того, який саме аспект такого принципу найбільш пасує до конкретної справи. Якщо увагу слід акцентувати на такій стороні вказаного принципу, як остаточність судового рішення, посилання можна зробити, наприклад, на справу «Науменко проти України» № 41984/98 пар.91,92 (http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/980_353).

Якщо ж правову позицію у справі варто підкріпити такою стороною принципу юридичної визначеності, як передбачуваність законодавства, можна посилатися, наприклад, на справу «Тимошенко проти України» № 49872/11 пар. 264 (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/974_924/page4).


P.S. Автор цих рядків не знайшов ні українського, ні російського перекладу рішення у справі Van Duyn v. Home Office. Постає питання про те, як суди ознайомлювалися з текстом рішення і з якою вірогідністю у 100 тисячах справах є хоча б аматорський переклад цього рішення.


ПОПЕРЕДНІ ПУБЛІКАЦІЇ
ПОШУК ЗА ТЕГАМИ
Тегов пока нет.
БУДЬТЕ З НАМИ
  • Facebook Basic Square
АРХІВ

© 2015 «Київський центр медіації»

    This site was designed with the
    .com
    website builder. Create your website today.
    Start Now